1
У плині років
1.
ВСТУП
Поміж вербами, поміж соснами
Забрела в сніги тиха Сосниця,
Забрела в сніги – та яка ж ясна !
Прошумить зима, прогримить весна,
Привітається літо з осіню.
.
.
Не зістариться наша Сосниця.
Все до сонечка наче...
More
1
У плині років
1.
ВСТУП
Поміж вербами, поміж соснами
Забрела в сніги тиха Сосниця,
Забрела в сніги – та яка ж ясна !
Прошумить зима, прогримить весна,
Привітається літо з осіню.
.
.
Не зістариться наша Сосниця.
Все до сонечка наче соняшник,
Аж проміння в світ від долонь її,
Що проміння в світ, корінь в глибину,
Забрела в сніги, вигляда весну.
Хай ці поетичні рядки будуть епіграфом до книги про наш Придеснянський край, про його
духовний центр – Сосницю, і водночас хай вони будуть своєрідним заспівом, бо автори книги,
збираючи краплину за краплиною достовірну інформацію про наш край, сплавляють в один сплав
документи та факти і свою любов до історичної колиски сосничан – чудового містечка «із тополями,
із березами, срібним поясом підперезаного».
Бо ж любов штовхає нас до цієї копіткої роботи.
А що ж
іще? Гроші? Слава? Ні те, ні інше нам не світять, бо ж у наш час така робота грошима і не пахне.
А
щодо слави.
.
.
Яка може бути слава у робочого кон
Less